Орфографічний словник української мови. 2005.
повестися — I див. поводитися I. II еду/ся, еде/шся, док. 1) безос., розм.Увійти в звичай, стати звичним. 2) розм. Те саме, що завестися 1); появитися. 3) кому і без додатка, безос., розм. Пощастити, вдатися. 4) розм. Завести приятельські, доброзичливі… … Український тлумачний словник
повестися — див. поводитися … Словник синонімів української мови
удіяти — (вді/яти), уді/ю, уді/єш, док. 1) перех. і неперех. Бути спроможним щось зробити. || перех. Зробити, здійснити, створити що небудь. || У сполуч. з деякими іменниками уживається в знач.: здійснити, зробити, учинити те, що виражено відповідним… … Український тлумачний словник
ПОВАЖИВАТЬ — ПОВАЖИВАТЬ, поводить, повести или повесть кого, куда. Поваживайте лошадку в поводу, после езды, водите несколько. Сестра поводила братишку на помочах. Поведи слепого за руку. Так ушибся, что под руки повели. Поводи ребенку руку, он письмо напишет … Толковый словарь Даля
ПОВАЖИВАТЬ — ПОВАЖИВАТЬ, поводить, повести или повесть кого, куда. Поваживайте лошадку в поводу, после езды, водите несколько. Сестра поводила братишку на помочах. Поведи слепого за руку. Так ушибся, что под руки повели. Поводи ребенку руку, он письмо напишет … Толковый словарь Даля
зшахраювати — ю/ю, ю/єш і зшахрува/ти, у/ю, у/єш, док., розм. Вчинити шахрайство, повестися нечесно, обдурити … Український тлумачний словник
обласкати — а/ю, а/єш, док., перех. Виявити ласку, теплоту і т. ін. у ставленні до кого небудь; ласкаво повестися з кимсь … Український тлумачний словник
поговорити — ворю/, во/риш, док. 1) неперех. З ясувати що небудь у розмові з кимсь; переговорити. || перен. Повестися з ким небудь якимсь чином. 2) перех. і неперех. Говорити якийсь час … Український тлумачний словник
розприндитися — джуся, дишся, док., розм. 1) Образитися, розсердитися на кого небудь. 2) Повестися зарозуміло, гордовито … Український тлумачний словник
вестися — I безос. (бути звичаєм, загальноприйнятим правилом), водитися, поводитися, повестися, узвичаюватися, узвичаїтися, заведено безос. прис. сл. Пор. усталитися II ▶ див. бути, відбуватися, ітися I … Словник синонімів української мови
